Увічнено в граніті ще одне ім’я Захисника – Момонта Олега Леонідовича, який  поліг, захищаючи територіальну цілісність і незалежність рідної землі …

 Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя яке віддане за свою Батьківщину, набуває надзвичайного сенсу. На території України гремлять вибухи і свистять кулі. Страшна звістка стукає в двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх героїв завмирають, як сама Україна, окутана жалобою за своїх синів.

 Герої не вмирають… Вони просто перестають бути поруч… Відлітають….. Тихенько і не попрощавшись. Можливо тому, що не збирались помирати. Мали плани, хотіли любити, народжувати дітей, працювати, радіти життю. Не судилось……Стали зірками в небі… Янголами-охоронцями…

Гірко, образливо, важко на душі… Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лиш може пом’якшити гіркоту втрат – це наша пам’ять…

Допоки ми живі — житиме пам’ять про Героїв…

Слава Україні!

Героям Слава!